Україно—Полська визвольна війна під проводом гетьмана Богдана Хмельницького

1648 рік

• 14 травня — Під Жовтими Водами розпочалася битва між українськими козаками та польським військом.
• 16 травня — Під Жовтими Водами військо Богдана Хмельницького завдало поразки польському війську Стефана Потоцького.
• 26 травня — Козацьке військо на чолі з Богданом Хмельницьким одержало перемогу над польськими загонами в битві під Корсунем.
• 8 (18) червня 1648 року — перший лист Хмельницького до московського царя Олексія Михайловича
  Спроба схилити царя до надання військової допомо­ги козакам та заохотити його до боротьби за польський трон, який після смерті короля Владислава IV залишився вакантним ( Іван Крип'якевич  [Крип 'якевич І. П. Богдан Хмельницький. — Львів, 1990. — С. 265.])
• 8 (18) червня 1648 року — лист Хмельницького до московського сіверського воєводи Леонтьєва. Згадки про прихильне ставлення козаків до царя. Питання підданства царю не піднімається^[7].
• 11 (21) липня 1648 року — лист Хмельницького до московського путивльського воєводи Плєщеєва. Згадки про заохочення московського царя до боротьби за польський трон. Питання підданства царю не піднімається^[8].
• 12 липня — Козацьке військо під керівництвом Максима Кривоноса взяло штурмом Полонську фортецю , ключ до Волині.
• 20 вересня — Гетьман України Богдан Хмельницький розбив польську армію в битві під Пилявцями.
• 23 вересня — У битві під Пилявцями військо Богдана Хмельницького розбило польську армію воєначальників Острога, Заславського і Конецпольського
• 6 жовтня — українсько-татарське військо під керівництвом Богдана Хмельницького взяло в облогу Львів
• кінець грудня 1648 року — від'їзд посольства Хмельницького до Москви. В складі посольства головний посол Мужиловський Силуян Андрійович і єрусалимський патріарх Паїсія ^[6].
• 23 грудня — Богдан Хмельницький на чолі повстанського війська тріумфально вступив до Києва.

1649 рік

• січень 1649 року — в Москві патріарх Паїсій переконує царя в бажанні Хмельницького: «…бити челом царскому величеству, чтоб государь пожаловал велел ево, Хмельнитцкого, и все Войско Запорожское приняти под свою государскую високую руку..»^[9], однак в записці Мужиловського згадується лише клопотання про надання військової допомо­ги, а питання підданства царю не піднімається^[10].
• квітень 1649 року — зустріч в Чигирині Хмельницького із царським послом Григорієм Унковським. Гетьман наголошує на спорідненості України з Москвою: «…от Владимира святаго крещения одна наша благочестивая християнская вера с Московским государством и имели єдину власть»^[11] і просить надати військову допомогу^[6].
• травень 1649 року — від'їзд посольства Хмельницького до Москви. В складі посольства головний посол полковник Федір Вешняк. В акредитивній грамоті висловлено прохання про протекторат московського монарха^[6]: «…под милость и оборону свою возьми… всю Русь^[12]»^[13]. Одночасно подібне посольство було вислано до трансільванського князя Д'єрдя II Ракоці^[14], з метою заохотити його до боротьби за польський трон^[6].
• 6 серпня 1649 року — піррова перемога козаків у Зборівській битві. Зраджений кримськими татарами Хмельницький винуватить Москву, яка не надала допомогу^[15]. Українсько-російські стосунки погіршуються^[6]. Гетьман і його оточення вдаються до дипломатичного тиску на Москву: відкрито висловлюються про необхідність походу на московитів^[16] і відмовляються видати самозванця Тимофія Акудінова, який ви­давав себе за сина російського царя Василя Шуйського[17].
• 15 серпня — Під Зборовом козацька армія Богдана Хмельницького розбила польське королівське військо Яна ІІ Казимира ( Зборівська битва)
• 18 серпня — Богдан Хмельницький підписав з польським королем Яном ІІ Казимиром Зборівський мирний договір

1650 рік

• березень 1650 року — Хмельницький ігнорує накази польського короля про підготовку до спільного польсько-кримського походу проти Московії
• літо-осінь 1650 року — пожвавлення турецько-українського діалогу про те, щоби передати під османський протекторат «…Україну, Білу Русь, Волинь, Поділля з усією Руссю аж по Віслу»^[18].
• літо-осінь 1650 року — пожвавлення турецько-українського діалогу про те, щоби передати під османський протекторат «…Україну, Білу Русь, Волинь, Поділля з усією Руссю аж по Віслу»[18].
• 19 липня — Турецький султан Осман-ага в Чигирині уклав воєнний союз з Богданом Хмельницьким

1651 рік

• Травень, померла  — Мотрона Чаплинська, друга дружина Богдана Хмельницького.
• 19 лютого 1651 року — Земський собор в Москві. московське духовенство визнало за можливе в разі невиконання польською стороною умов «вічного миру» дозволити Олексію Михайловичу прийняти в підданство Військо Запорозьке^[6]
• вересень 1651 року — в Чигирин прибув османський посол Осман-ага і повідомив про готовність Порти взяти під свій захист Україну^[19]. Хмельницький не поспішає, сподіваючись на відповідь Москви^[6].
• 28 червня — Почалася Битва під Берестечком
• 6 липня — Битва під Лоєвом
• 26 липня (5 серпня) — напад козаків з Дніпра на литовську флотилію (військо Януша Радзивілла яке захопило Київ)
• 23 по 25 вересня — Битва під Білою Церквою
• 28 вересня — Богдан Хмельницький підписав Білоцерківський мирний договір

1652 рік

• березень 1652 року — посольство Хмельницького в Москві. Посол Іван Іскра запропонував не­гайно прийняти під царську опіку Військо Запорозьке. Царський уряд погодився взяти лише військо, без території, передбачаючи в подальшому надати йому землі в межиріччі Дону та Медведиці^[6].
• 22 травня — Під Батогом козацько-татарські війська під керівництвом Богдана Хмельницького розгромили польську армію на чолі з Мартином Калиновським. Цю битву порівнювали з перемогою Ганнібала над римлянами.
• 21 серпня — Син Богдана Хмельницького Тимош одружився з дочкою молдавського господаря Василя Лупула.

1653 рік

• 24 грудня — війська Богдана Хмельницького перемогли поляків під Жванцем.
• 20 липня — Московське посольство прибуло в Чигирин з повідомленням про згоду московського царя взяти під своє покровительство запорізьких козаків

1654 рік

• 18 січня — Переяславська рада.

1657 рік

• 27 липня — в м. Чигирин помер Богдан Хмельницький
• 26 серпня — Гетьманом України (до повноліття Юрія Хмельницького) обрано Івана Виговського.

1658 рік

• 16 вересня — в Гадячі за ініціативою гетьмана Івана Виговського між Польщею і Україною підписано Гадяцький договір